CBDC простими словами: цифрові гроші держави та як вони влаштовані

CBDC (central bank digital currency) — це офіційна цифрова валюта, або, інакше кажучи, цифрова форма національної валюти, що випускається безпосередньо центральним банком.

У цій статті ви дізнаєтеся:

• що таке цифрова валюта центрального банку і як вона влаштована,
• навіщо державам потрібна офіційна цифрова валюта,
• як працює digital currency на практиці,
• чим вона відрізняється від криптовалют і стейблкоїнів,
• і які вигоди та ризики чекають користувачів, бізнес і фінансову систему.

У 2025 році інтерес до неї зростає, дедалі більше країн проводять пілоти, впроваджують офлайн-режими й тестують транскордонні розрахунки. Центральні банки також шукають, як цифрова валюта може взаємодіяти з токенізованими активами.

CBDC — це цифрові гроші держави, забезпечені її економікою і випущені напряму центральним банком. На відміну від безготівкових коштів, які існують на рахунках комерційних банків, цифрова валюта центрального банку — це пряме зобов’язання ЦБ перед громадянином.

Фактично, це «цифрові банкноти», або офіційна цифрова форма грошей, які можна використовувати без участі посередників.

Таким чином, цифрова валюта центрального банку — це форма готівки, перенесена в цифрове середовище, але із збереженням усіх державних гарантій.

Центральні банки бачать у CBDC інструмент економічної стійкості та контролю над платіжною інфраструктурою. Але за цим поняттям стоять конкретні причини. Навіщо країнам потрібна цифрова валюта — питання не теоретичне, а практичне:

• Платіжна ефективність. Миттєві розрахунки, низькі комісії та зниження залежності від міжнародних систем. Приклад — проєкт mBridge (Китай, ОАЕ, Таїланд, Гонконг).
• Фінансова інклюзія. Можливість використовувати гроші без банківського рахунку. Sand Dollar (Багами) і JAM-DEX (Ямайка) показали, що цифрова валюта здатна залучити до економіки віддалені регіони.
• Програмовані гроші. CBDC підтримує цільові виплати — наприклад, соціальні допомоги, які можна витратити лише на визначені категорії товарів.
• Суверенітет і стабільність. Держави зменшують залежність від приватних стейблкоїнів і глобальних платіжних систем.

По суті, роль центральних банків у цифровій економіці посилюється. Тепер вони не просто випускають гроші, а стежать, щоб уся цифрова система працювала надійно й безпечно.

Щоб зрозуміти, як працює digital currency, потрібно розглянути її внутрішній устрій. Існує три моделі CBDC:

• Пряма модель. ЦБ сам веде рахунки та гаманці громадян.
• Дворівнева модель. Емісію здійснює ЦБ, а обслуговування — комерційні банки та фінтехи.
• Гібридна модель. Поєднує обидва підходи.

Така система робить можливими офлайн-платежі, ліміти на зберігання та програмовані гроші, коли переказ виконується за виконання умов смарт-контракту.

Отже, digital currency vs crypto — це не боротьба технологій, а баланс між швидкістю та надійністю. Криптовалюти дають свободу, CBDC — стабільність і державну підтримку.

Станом на середину 2025 року лише кілька країн можна назвати такими, що «повноцінно запустили» CBDC. Їхні приклади цінні, бо містять реальні цифри, тести в різних умовах і уроки. Для наочності наведемо приклади національних цифрових валют (digital yuan, eNaira, Sand Dollar) з підтвердженими даними та статусами. Список постійно розширюється, дедалі більше країн, які тестують цифрові валюти, публікують результати пілотів і звіти про використання.

• До середини 2024 року обсяг транзакцій e-CNY перевищив 7 трлн юанів, що еквівалентно приблизно $986 млрд USD на той момент.
• У вересні 2024 місячний обсяг транзакцій досяг $56 млрд USD у межах пілоту.
• Станом на липень 2024 додаток e-CNY налічував 180 млн гаманців користувачів.
• У більш ранніх звітах: станом на 30 червня 2023 року в обігу було RMB 16,54 млрд (залишки гаманців), загальний обсяг транзакцій — RMB 1,79 трлн, кількість відкритих гаманців — 118,26 млн.
• Пілотна програма діє у 26 містах і 17 провінціях, інтегрована з великими платформами та роздрібними мережами — можна розрахуватися через WeChat Pay / Alipay, у громадському транспорті й навіть у торгових автоматах.

e-CNY — найбільший за масштабом роздрібний проєкт CBDC. Але його дані публікуються вибірково, і ступінь активного використання (за транзакціями на душу населення) лишається предметом досліджень.

• CBDC під назвою Sand Dollar офіційно запущено в жовтні 2020 року.
• У 2023 році банк Багам опублікував, що в обігу — B$1,691,858 (≈ $1,691,858 USD) цифрової валюти.
• У 2020 на початку пілоту в обіг вводилися невеликі суми: B$130,000 (~$130,000), потім B$75,125 (~$75,125) як фіксовані «розподілення» тестових гаманців.
• Встановлено ліміти за рівнями KYC: незареєстровані користувачі можуть тримати до B$500 (~$500), витрачати до B$1,500 (~$1,500) на місяць; ідентифіковані користувачі — до B$8,000 (~$8,000) з місячним лімітом B$10,000 (~$10,000); бізнес-гаманці можуть тримати до B$1 000 000 (~$1 000 000) за наявності ліцензії.
• До числа користувацьких гаманців входять понад 118,955 особистих гаманців, що становить ~30 % населення (на момент звітів).
• Втім, активність транзакцій значною мірою була пов’язана з державними стимулами: сайт центрального банку повідомляв, що «top-ups» гаманців (поповнення) падали в періоди, коли держперекази зменшувалися (наприклад, зниження з B$38,4 млн до B$7,1 млн).

Sand Dollar — один з небагатьох успішно запущених CBDC; його впровадження супроводжувалося стимулами та контрольованими лімітами, але користувацька активність досі помірна.

• CBDC під торговою маркою JAM-DEX офіційно запущено в липні 2022 року.
• У перші три роки сума в обігу зросла до J$257 млн, що на той момент еквівалентно близько $1,64 млн USD.
• На самому початку проєкт стимулювався «роздачею» цифрових коштів урядом: у серпні 2021 працівникам надали J$1 млн (~$6,330) у цифровій формі як тест.
• Однак до 2024 року адміністратори визнають, що фактичне споживання та використання перевищують просте розповсюдження — за оцінками, значна частина транзакцій усе ще комерційно неприваблива для користувачів.

JAM-DEX — цікавий експеримент зі стимулювання цифрового попиту через прямі виплати, але стійкість після стимулів потребує значних зусиль.

• eNaira було впроваджено в жовтні 2021 року як національну цифрову валюту Нігерії.
• У дослідницьких матеріалах зазначається, що хоча проєкт запущено, його частка в грошовій масі поки невелика порівняно з готівкою та депозитами.
• Точні публічні цифри в доларах часто не афішуються, але в матеріалах IMF/Nigeria проєкт описується в контексті спроб стимулювання безготівкових платежів і підвищення фінансової доступності.
• eNaira — один з небагатьох африканських CBDC, але публічні звіти обмежені, і проєкт усе ще перебуває на стадії зростання, з акцентом на інтеграцію з держпослугами та стимулювання використання.

Кожен із кейсів демонструє різні підходи: стимулювання користувачів (Ямайка), ліміти та KYC (Багами), інтеграція в платіжні мережі й масове прийняття (Китай). Важливо пам’ятати, що цифри в обігу часто включають «роздачі» та стимуляційні виплати, а не лише органічний попит.

CBDC балансує між безпекою, прозорістю та особистою конфіденційністю. У проєктах digital euro та e-CNY реалізується privacy-by-design — дані мінімізуються, а для офлайн-платежів зберігається режим «як готівка».

У пілотах Китаю ліміти приватних гаманців становлять до RMB 2 000 (≈ $280 USD) за транзакцію. Це приклад того, як держави шукають компроміс між приватністю та контролем у цифрових валютах.

Водночас важливу роль відіграє й безпека зберігання цифрових грошей — від апаратних гаманців до резервних офлайн-модулів, що дозволяють проводити операції без інтернету.

Впровадження CBDC — не лише технологічний, а й економічний виклик. Основні ризики впровадження цифрової валюти включають:

• Відтік депозитів із банків за масового переходу користувачів у гаманці ЦБ.
• Кіберзагрози та відмовостійкість — одна атака може зачепити всю країну.
• Геополітичні бар’єри в транскордонних розрахунках (приклад — проєкт mBridge).
• UX-ризики: доступність без смартфона, відновлення гаманців, простота використання.

Центробанки мінімізують ці загрози лімітами, багаторівневим KYC і архітектурою з офлайн-режимами.

У найближчі роки майбутнє державних цифрових валют розвиватиметься в кількох напрямах:

• Масові роздрібні сценарії в Азії та Африці;
• Оптові розрахунки і токенізація активів;
• Програмовані виплати й смарт-контракти для держпрограм;
• Розширення транскордонних проєктів (mBridge, DREX).

Для бізнесу CBDC створює швидкі та безпечні платіжні канали, а для громадян — нові форми розрахунків із державною гарантією. Криптовалюти й стейблкоїни, імовірно, співіснуватимуть із ними — у моделі симбіозу, а не конкуренції.

CBDC — це цифрова форма національних грошей, підкріплена державою і вбудована в сучасну фінансову екосистему. Вона поєднує стабільність фіату та гнучкість блокчейна, відкриваючи нові горизонти для цифрової економіки.

Для одних країн цифрова валюта — це спосіб зміцнити роль центральних банків у цифровій економіці, для інших — інструмент фінансової інклюзії та технологічної незалежності. Очевидно лише те, що офіційна цифрова валюта перестає бути експериментом — вона стає частиною майбутнього грошового світу.